Курсова, 43 стр, 75 грн.

Вступ 3

Розділ 1. Суть і ознаки підприємництва 5
1.1. Поняття підприємця і підприємництва 5
1.2. Функції підприємництва та умови його існування 9

Розділ 2. Підприємницький дохід і економічний прибуток 12
2.1. Організація підприємницької діяльності 12
2.2. Прибуток як узагальнюючий показник діяльності підприємства 19

Розділ 3. Аналіз ефективності та прибутковості сільськогосподарських підприємств України в сучасних умовах 31

Висновки 40
Список використаних джерел 42

Висновки

Визначальною умовою переходу до ринку є формування суб'єктів ринкових відносин, у ролі яких виступають підприємці. Підприємництво є необхідною, визначальною рисою ринку, його обов'язковим атрибутом. Немає підприємців – немає і ринку, і навпаки.
Поняття «підприємництво» надзвичайно містке. Це зумовлено тим, що в ньому переплітається сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних і психологічних відносин.
Справжнє підприємництво можна втілити в життя за умови економічної свободи людини, права вибору діяльності для реалізації своїх потенцій, а також персональної економічної відповідальності за результати роботи, наслідком якої може бути прибуток або банкрутство.
Отже, підприємець — суб'єкт, що поєднує в собі новаторські, комерційні й організаторські здібності для пошуку та розвитку нових видів і методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. Звідси підприємництво — це тип господарської поведінки підприємців щодо організації розробки, виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку та соціального ефекту
Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності, юридичні особи всіх форм власності.
Об'єктом підприємництва є певний вид діяльності (виробництво, торгівля, інноваційна справа, посередництво, операції з цінними паперами), який матеріалізується у вироблюваній продукції (послугах, інформації). Визначальним критерієм тут є не сфера, а зміст діяльності.
Проте слід мати на увазі, що підприємництво може застосовуватися у всіх сферах економіки, крім тих, втрата державного контролю над якими завдає шкоди безпеці суспільства та здоров'ю людей.
За формами власності та організацією можна виділити такі основні види підприємництва: індивідуальне; сімейне; приватне; акціонерне; орендне; колективне; інноваційне; спільне.
В умовах формування підприємницьких структур, особливо в нашій країні, де багато років панував безроздільний монополізм державного сектору економіки, великого значення набуває чітке визначення прав, обов'язків та відповідальності підприємців. Це потребує розробки законодавчих актів, у яких вони визначаються, а також здійснення правового, матеріального, фінансового, соціально-економічного та організаційного регулювання розвитку підприємницької діяльності з боку держави.
Одним з важливих показників, що характеризує кінцеві результати діяльності підприємств, є прибуток – грошовий вираз різниці між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво. В умовах ринкової економіки значення прибутку істотно зростає.
Прибуток займає одне з важливих місць в загальній системі вартісних інструментів ринкової економіки. Він забезпечує економічну стійкість фірми, гарантує повноту її фінансової незалежності.
Підприємницький дохід потрібно розглядати, з одного боку, як підсумковий результат розподілу прибутку підприємства, з іншого — як винагороду за проявлені підприємницькі здібності. Кількісно підприємницький дохід виходить як залишок після вирахування з валового прибутку позичкового відсотка, податків і інших платежів до бюджету.
Підприємницький дохід функціонуючих підприємців різний по величині, методам отримання, напрямам використовування. В динамічній економіці походження чистого прибутку пов'язано з невизначеністю, незастрахованим ризиком. Останні обумовлені непередбачуваними змінами в попиті (доході) і пропозиції (витратах) фірми, в споживацьких смаках. Підприємницький дохід істотно залежить від зовнішніх чинників.


Список використаних джерел

1. Безтелесна Л. Предпринимательство в контексте человеческого развития // Экономика Украины. – 2003. – №12. – с.62-68
2. Вороніна Л.І. Малий бізнес та підприємництво як засіб адаптації до ринкових форм господарювання. – К.: Знання, 1996. – 307 с.
3. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічних знань: Навч. посіб. / А. С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 543 с.
4. Гуткевич С.А. Инвестиционная привлекательность аграрного сектора экономики. – К.: Изд-во Евр. ун-та, 2004. – 301 с.
5. Долишний М., Куценко В. Предпринимательство в социальной сфере как предпосылка формирования экспортоориенторованной экономической политики // Экономика Украины. – 2006. – №8. – с.10-18
6. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. № 698-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – №14. – 1991 р. – с.168
7. Економічна теорія: Підручник / За ред.. В.М. Тарасовича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 784 с.
8. Економічна теорія: Посібник / Під загальною редакцією Воробйова Є. М. – Харків-Київ, 2003. – 704 с.
9. Колотуха С. Концепція розвитку кредитних відносин сільськогосподарських підприємств // Банківська справа. – 2004. – №4. – с.44-51
10. Кравченко С.А. Эффективность сельскохозяйственных предприятий в условиях адаптации к рынку // Экономика АПК. – 2006. – №11. – с.120-128
11. Онищенко А. Финансовая результативность сельскохозяйственных предприятий // Экономика Украины. – 2005. – №2. – с.58-64
12. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. – К.: Вища шк., 2001. – 606 с.
13. Сизоненко В. Теория предпринимательства: достижения и проблемы исследования // Экономика Украины. – 2002. – №9. – с.45-51
14. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999. – 239 с.
15. Стукач В.Ф., Дауешов М.Е. Адаптация сельскохозяйственных предпритий к рыночным условиям. – Омск: ОмГАУ, 2001. – 144 с.